Коли почалося вторгнення Росії в Україну, мені було сумно і страшно. Я певним чином хотів допомогти людям з України, якою б невеликою ця допомога не була. Я подав заявку на волонтерство в Загребі, моєму рідному місті, але вони відмовили мені, бо вже мали багато волонтерів – це чудово! Але я хотів щось зробити, тому зв’язався з людьми, які могли б допомогти, створив групу у Facebook і розкрутив її, зібрав навчальні матеріали, зробив веб-сайт – так і почалася наша маленька ініціатива. Я хочу подякувати всім волонтерам за їх час, а також усім учням за їхній інтерес і незламний дух, який надихає всіх нас. Ми любимо Україну! ❤️

~ Др. Ніно Кадіч